Щоб зрозуміти механізм дії ланоліну, варто поглянути на будову рогового шару епідермісу.

Зовнішня частина шкіри складається з клітин, занурених у ліпідний матрикс, який часто називають міжклітинним цементом. Ця структура служить природним захисним бар’єром організму.

Здоровий епідермальний бар’єр обмежує втрату води, захищає від мікроорганізмів і знижує сприйнятливість шкіри до подразнюючих речовин.

Пошкодження цієї структури призводить до збільшення трансепідермальної втрати води, скорочено TEWL (Transepidermal Water Loss). В результаті з’являється сухість, шорсткість, відчуття напруги і підвищена сприйнятливість до роздратування.

Саме в цій сфері ланолін відіграє особливо важливу роль.

Ланолін і трансепідермальна втрата води (TEWL)

Одним із найкраще задокументованих ефектів ланоліну є зменшення трансепідермальної втрати води.

Після нанесення на поверхню шкіри створює гнучкий захисний шар, який уповільнює процес випаровування вологи. В результаті підвищується рівень зволоженості епідермісу, а шкіра стає більш м’якою та еластичною.

У той же час інгредієнти ланоліну підтримують відновлення природних ліпідних структур шкіри. Це означає, що зволожуючий ефект є результатом не лише поверхневої дії, але й підтримки фізіологічних механізмів, відповідальних за підтримку належного захисного бар’єру.

Ось чому ланолін вже багато десятиліть використовується в препаратах для догляду за сухою, грубою шкірою та шкірою, схильною до надмірної втрати вологи.

6.Епідермальний бар’єр – природний захисний щит шкіри