У дерматології існує поняття, відоме як «парадокс ланоліну». Цей термін з’явився в науковій літературі у другій половині 20-го століття і залишається цікавим прикладом складності реакцій, що відбуваються всередині шкіри.

Парадокс полягає в тому, що ланолін, нанесений на здорову, неушкоджену шкіру, дуже рідко викликає побічні реакції. Водночас, деякі випадки гіперчутливості спостерігалися у осіб, які наносили препарати, що містять ланолін, на шкіру із запаленням або значним пошкодженням епідермального бар’єру.

Це стосувалося, перш за все, пацієнтів із хронічними ураженнями шкіри, виразками, важкими формами екземи та активним атопічним дерматитом.

Це явище нагадує «парадокс парабенів», описаний раніше в дерматології, згідно з яким певні речовини можуть добре переноситися здоровою шкірою, але проявляти підвищений потенціал сенсибілізації, коли епідермальний бар’єр значно пошкоджений.

Таким чином, парадокс ланоліну не означає, що ланолін є потужним алергеном. Навпаки, він підкреслює важливість стану шкіри та якості сировини, що використовується, для безпеки її використання.

10.Парадокс ланоліну